Презентація проекту

image

16 грудня 2006 року проект туристично-мистецького комплексу презентовано високим гостям нашого району - представникам 16 областей України. На презентацію проекту "Туристично-мистецького комплексу "Маєток Святого Миколая" до Косова завітали начальники головних управлінь туризму та культури шістнадцяти областей України та 32 журналісти з більшості регіонів України. "П'ятий канал" та канал "К1" вели пряму трансляцію освячення каплиці Святого Миколая та провели ряд прямих включень протягом святкування Дня Святого Миколая в Маєтку Святого Миколая в с.Черганівка. В святкуванні Дня Святого Миколая 17 грудня 2006 року взяли участь діти з 56 шкіл Косівського району.

Святий Миколай з Маєтку Святого Миколая вручив всім представникам областей України символічні мішки з подарунками для дітей даних областей.

Для перегляду презентації он-лайн клікніть на картинці (тривалість 18 хвилин)

Презентація проекту :: Туристично-мистецький комплекс Маєток Святого Миколая

 

Презентація проекту

Культурно-духовний туристично-мистецький комплекс

"Маєток Святого Миколая"


Прекрасна країна та наша Гуцульщина, бо такою створив її Бог,
і такою схотів її по всі часи мати.
Він і пробуває тут у кожному закутку – у верхах і долинах,
у лісах і потоках, на полонинах і на скелях.
Він і в квіточках і зіллю – він всюди тут.
А до людей промовляє блискавицями і громами,
глядить удень на них сонечком, вночі – місяцем і зірками.
Такими чарами наділив Гоподь гуцулів й наказав їм у них жити та помирати.

Косівщина – неповторно мальовничий куточок Гуцульщини, край високих гір, стрімких потоків, чистого повітря, працьовитих і завзятих людей. Своєрідність цієї місцевості, краса її природних ландшафтів, багатий тваринний і рослинний світ, унікальна скарбниця природних екосистем, де збереглися реліктові види флори й фауни і, як ніде в Україні, народні звичаї, традиційна побутова культура ваблять до себе численних туристів. Тут, на невеликій площі, компактно сконцентровано безліч пам’яток природи, які в поєднанні з пам’ятками історії, культури та архітектури є чудовою базою для організації багатьох видів туризму. Характерною особливістю жителів цього регіону є їхня глибока духовність та віра в Бога. Саме на грунті симбіозу самобутності краю та його глибоких релігійних традицій й виникла ідея створення культурно-духовного й разом з тим туристично-мистецького комплексу „Маєток Святого Миколая”, який втілює найбільш благородні наміри: долучи нове покоління до витоків духовності, національних традицій, культури та природи не лише Гуцульщини, а й цілої України.

Проект «Маєток Святого Миколая» реалізовуватиметься на території сіл Черганівка, Смодне та Кобаки Косівського району на площі близько 380 гектарів в передгір’ї Покутсько-Буковинських Карпат. Він включатиме наступні центри: духовний, представницький, реабілітаційно-доброчинний, мистецький, ремісничо-торговий, полонинське господарство, відпочинковий, спортивний та інші.

 

І.Духовний центр – серце «Маєтку Святого Миколая». Він покликаний бути центром християнської злагоди, примирення та любові. З давніх-давен церкви в гуцульських містах та селах були важливими центрами релігійного й суспільного життя, а також виконували роль музеїв, де зберігалися мистецькі вироби народних майстрів: різьблені іконостаси, вівтарі, різноманітні мистецькі трійці, кольорові підскляні ікони, пластичні фігури святих. Окрасою шляхів та місцем відпочинку для подорожуючих в околицях Гуцульщини були придорожні каплиці, фігури й хрести.

В Духовний центр входитимуть каплиця Святого Миколая, якою започатковано практичну реалізацію проекту,  гуцульська дерев’яна церква з дзвіницею, яка повинна стати церквою єднання всіх конфесій, духовна школа та школа мистецтв для виховання підростаючого покоління, будинок Святого Миколая, де назавжди в Карпатських горах оселиться найулюбленіший дитячий святий, доброчинець Миколай.

 

ІІ.Мистецький центр – гомін гуцульської давнини. Косівщина – один з найславетніших  осередків народного мистецтва гуцулів в усіх його виявах: словесному, музичному, ужитково-декоративному, хореографічному. В цьому своєрідному мистецтві тісно переплелися язичницькі вірування, таємниці незвіданої гірської природи та атмосфера сучасного життя  й побуту.

Мистецький центр нашого проекту представлятимуть Будинок творчості народних майстрів, де будуть втілені ідеї Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Центр дитячої творчості, музей природи Карпат, етнографічний музей, музей «Гуцульське село», який дасть змогу полинути в далеке минуле, побачити традиційний побут та матеріальну культуру гуцулів, давні господарсько-технічні споруди, ближче познайомитися з гуцульським будівництвом.

Окрім того, духовний та мистецький центри доповнюватимуть співоче поле, концертний зал, інформаційно-офісний центр та лікарська амбулаторія.

 

ІІІ. Ремісничо-торговий блок передбачає відтворення гуцульських народних ремесел через роботу творчих майстерень народних майстрів.

Домашні промисли тісно пов’язані з життям, звичаями й традиціями гуцулів. Одних спонукала до цього неможливість вижити з клаптика городу й потреба шукати іншого заробітку, другі – силою своєї вдачі посвячували вільний від буденної роботи час, щоб зробити власними руками якийсь виріб чи прикрасу для домашнього вжитку. Ніде в Україні домашні промисли не відігравали такої важливої ролі, як на Гуцульщині. Кажуть, що всю життєву філософію черпав гуцул із книги природи. Так само як черпав з неї натхнення та добру думку. Результатом його безпосереднього контакту з природою та боротьби за виживання й стали гуцульські ремесла, якими сьогодні захоплюється весь світ, які зберігають народний характер й родинні традиції

В  «Маєтку Святого Миколая» будуть відтворені такі гуцульські майстерні:

  1. Кузня, де виготовлятимуть за давніми й сучасними технологіями ковальські вироби, що стають дедалі популярнішими.
  2. Майстерня художньої обробки кольорових металів. Цей вид народного мистецтва має вікові традиції на Гуцульщині, він був спадковим і передавався з покоління в покоління. Сучасні майстри продовжують давні традиції гуцульського мосяжництва, виготовляючи різноманітні художні предмети  побутового призначення, жіночі прикраси, оздобу для кінської збруї.
  3. Майстерня кушніра та кожухаря по виготовленню шапок, кіптарів, кожухів з овечої шкіри за складною й тривалою технологією. Колись доводилося кушніреві не легко: висушити шкіру, виполокати її, потім чисту змочити соленою водою, устелити тістом з пшеничної та кукурудзяної муки й на  8-10 днів кинути в бочку з соленою теплою водою. І це був лише початковий етап у виправленні  шкіри та її підготовці до безпосередньої кушнірської роботи.
  4. Майстерня художньої обробки шкіри. Цей вид народного мистецтва найяскравіше виявився на Гуцульщині у декоруванні кушнірських виробів та тих, які служили доповненням до одягу (поясів на зброю, чересів). Керуючись знаннями якості та пластичних можливостей сировини, майстри упродовж століть виробили багату систему технічних засобів, орнаментально-композиційних та колористичних рішень декору.
  5. Ручний та сучасний тартак – покликаний познайомити туристів з давніми й сучасними традиціями заготівлі деревини. До речі, гуцули знали лише пилу й топірець, всі інші інстументи прийшли сюди з Австрії та Італії.
  6. Бондарська майстерня – тут спеціальним способом виготовлятимуть гуцульський дерев”яний посуд: діжки,  коновочки, черпаки, бербениці, бочки, цебрики тощо.
  7. Майстерня обробки дерева та виготовлення різьблених виробів. По праву найвизначніше місце  серед народних промислів займає різьба. За давніми переказами, гуцул не знав важкої праці коло ріллі, бо ніколи не мав багато землі, але вдосталь вільного часу було влітку біля випасу худоби й ще більше взимку, що спонукало його творити вироби з дерева. Важливу роль тут відігравала карпатська природа, яка сприяла сировиною та творчими ідеями. З сивої давними до сьогоднішнього дня з дерева на Гуцульщині виготовляють все: будівлі, меблі, посуд, іграшки, декоративні вироби, ікони.
  8. Гончарна та керамічна майстерня. Гуцульський керамічний посуд і кахлі – це своєрідна, унікальна мистецька галерея, де побачиш усе і всіх – від квітки до ведмедя, від корчми до храму, від жовніра до святого Миколая.
  9. Майстерня ткацтва, вишивки й бісероплетіння. Вироби з сукна й полотна відігравали в натуральному господарстві гуцулів важливу роль. Сукном і полотном вони платили податки, обмінювали їх на картоплю, кукурудзу та промислові товари. Поширеним було й залишається ткацтво обрядових й декоративних рушників, верет та ліжників. Традиційно гуцули оздоблювали стало визначені частини одягу та його окремі компоненти. Сьогодні давні традиції вишивки й ткацтва оригінально переплітаються у виробах майстринь з атмосферою сучасного стилю.
  10. Майстерня по писанкарству й художньому розпису скла. Далеко за межами Прикарпаття славиться космацька писанка, а найдорожчими та найвідомішими на західноукраїнських землях з середини ХІХ ст. були ікони, розписані на склі. Сьогодні цей вид мистецтва  є не менш популярним, в нього привнесені сучасні тенденції.
  11. Водяний млин та валило – представлять унікальний комплекс споруд, який гуцули застосовували одразу для вирішення двох справ – помолу муки та «валяння» ліжників. Складна технологія, відпрацьована роками, на сьогоднішній день збереглася лише на Косівщині.

В гуцульських майстернях бажаючі зможуть не лише наочно спостерігати за виготовленням декоративно-ужиткових речей, а  й спробувати власні сили на майстер-класах під керівництвом досвідчених митців.

 

ІV. Блок Полонинське господарство. Гуцульський світ – це світ краси, волі, просторів  і полонин зелених. Нема краси понад красу полонини – нема життя кращого, як на полонині.

Впродовж довгих поколінь виробився в цьому краї великий досвід в організації вигону та випасу худоби на полонинах. Полонинські пастухи знали, як треба будувати стаї і загороди для худоби, як доїти корови, вівці й кози і як виробояти молочні продукти: масло, бринзу, будз. Вони знали, як треба берегти худобу на полонинах від диких звірів та хворіб за допомогою практичних і магічних засобів. Під час літування на полонинах зародилося багато пастуших звичаїв, своєрідних обрядів та вірувань, які, разом узяті, дали пастушу культуру гуцулів.

У блок Полонинське господарство ввійде комплекс споруд на полонинах – стадо, кошара, колиба, майстерня по виготовленню виробів із сиру, стайні для худоби, пасовища, рілля, ягідники, сади, господарства по вирощуванню і виробництву екологічно чистої продукції, заготівля лікарських рослин.

 

V. Відпочинковий сектор складатиме розвинута інфраструктура для забезпечення якісного відпочинку будь-яких вікових категорій. Він включатиме готелі у вигляді хат-гражд, дерев’яні котеджі, колибу, дитячі кафе, майданчики для ігор, забав та атракціонів, тематичний парк із зображенням казкових персонажів, сувенірні салони, ботанічний сад та зоопарк. Обов’язкова умова – дотримання в оформленні інтер’єрів та прилеглої території національних традицій.

 

VІ. Спортивний сектор передбачає формування матеріально-технічної та інформаційно-описової бази для розвитку літніх, зимових та міжсезонних видів туризму. Гірські лижі, санні траси, схил для зимових атракціонів, бігові та прогулянкові стежки, велотраси, штучний скеледром. Особливе місце приділятиметься розвитку кінного та пішого туризму. З «Маєтку Святого Миколая» розходитиметься більше двадцяти маршрутів в околиці Покутсько-Буковинських Карпат.

 

VІІ. Реабілітаційно-доброчинний сектор включатиме: пансіонат для дітей з малозабезпечених та неблагополучних сімей, пансіонат для дітей з обмеженими можливостями, школу, пансіонат з оздоровчо-відпочинковою інфраструктурою для одиноких, перестарілих людей, ветеранів.

Окреме місце відведене внутрішньому транспорту «Маєтку Святого Миколая». За попередніми домовленостями з «Укрзалізницею» тут передбачається побудова вузькоколійної дитячої залізниці, влітку брички, взимку сани, запряжені кіньми, гірські велосипеди, підвісні канатні дороги, тощо

 

Понад 100 гектарів буде відведено представницькій зоні областей, регіонів установ та організацій України, щоб часточка кожного регіону України назавжди поселилася в Карпатах – у Маєтку Святого Миколая !

 


 

ПРОГРАМА ЗАХОДІВ 16-17 грудня 2006 року:

 

16 грудня (субота)

9.00-12.00 – зустріч гостей в м.Косові Івано-Франківської області, поселення

12.00-13.30 – обід, переїзд в Школу мистецтв (м.Косів)

14.00-19.00 – відкриття, театралізоване дійство «В ніч на Святого Миколая», презентація проекту «Культурно-духовний туристично-мистецький комплекс «Маєток Святого Миколая», прес-конференція організаторів.

19.00-22.00 – вечеря, культурна програма.

17 грудня (неділя)

9.00-10.00 – сніданок, переїзд до місця, звідки починається територія реалізації проекту «Маєток Святого Миколая» (с.Черганівка),

11.00 – 14.00 – урочиста зустріч гостей, хода до каплиці Святого Миколая; святкове дійство; освячення каплиці Святого Миколая владиками трьох релігійних конфесій області (УГКЦ, УАПЦ УПЦ-КП).

Після освячення – ватра, гуцульська гостина під відкритим небом.

Читати більше...